Idea of the ecological and geological tourist centre in Starunia (Fore-Carpathian region, Ukraine)

Abstract

In Starunia village ozokerite deposit was mined in the years 1868-1960. In 1907 remnants of woolly rhinoceros and mammoth were discovered in one of the shafts. A second discovery was made in 1929, in a special shaft digged by the Polish Academy of Arts and Sciences, where remnants of three woolly rhinoceroses were found including one, a unique in the world, almost completely preserved specimen of this extinct species. In the 1970s, mud volcanoes were formed in relationship to seismic activity. In the vicinity of Starunia Paleolithic settlements were found of human population which might have inhabitated this area in the same period as large mammals. Geological, palaeontological and archaeological factors along with beautiful landscape of the Ukrainian Carpathian region make the Starunia village exceptional, world-class geotourist attraction. Hence, the concept of ecological and geological tourist centre has been proposed, located at the abandoned ozokerite mine in Starunia village.

We wsi Starunia złoże ozokerytu było eksploatowane w latach 1868-1960. W roku 1907 w jednym z szybów kopalni odkryto szczątki nosorożca włochatego i mamuta. W roku 1929 w specjalnie wykopanym szybie przez Polską Akademię Umiejętności znaleziono jeszcze trzy szczątki nosorożców włochatych, w tym jeden okaz prawie kompletnie zachowany unikatowy w skali światowej przedstawiciel tego wymarłego gatunku. Ponadto w Staruni w latach 70-tych XX wieku utworzyły się wulkany błotne związane z aktywnością sejsmiczną. W pobliżu Staruni znaleziono również szczątki osad paleolitycznych, związane z ludźmi, którzy mogli zamieszkiwać ten teren równocześnie z olbrzymimi ssakami. Walory geologiczne, paleozoologiczne i archeologiczne, a także położenie w pięknym krajobrazie Przedkarpacia Ukrainy, spowodowały, że wieś Starunia stała się wyjątkową w skali światowej atrakcją geoturystyczną. W artykule przedstawiono plan utworzenia ekologicznego i geologicznego centrum turystycznego zlokalizowanego na obszarze nieczynnej kopalni ozokerytu w Staruni.

Родовище озокериту в с. Старуня розроблялося протягом 1868-1960 років. В 1907 році в одній з шахт було виявлено залишки волохатого носорога і мамонта. В 1929 році Польською Академію Вміння була спеціально викопана штольня, в якій знову було знайдено ще трьох волохатих носорогів. Серед них один був надзвичайно добре збережений та унікальний в світовому масштабі представник цього вимерлого типу. Крім цього, в Старуні в 70-х роках ХХ сторіччя виникли болотні вулкани, пов’язані з сейсмічною активністю. В околицях Старуні знайдено також залишки палеолітичних поселень, пов’язані з людьми, які могли жити на цій території одночасно з величезними тваринами. Геологічні, палеозоологічні і археологічні умови, а також місцеположення серед прекрасних ландшафтів Прикарпаття України сприяють тому, що с. Старуня стало винятковим геотуристичним об’єктом світового масштабу. В статті представлено план створення екологічного і геологічного туристичного центру, розміщеного на території відпрацьованого озокеритового промислу в Старуні.